Вітаю гостей блогу ! Давайте навчатися разом !

Вчимося із задоволенням

Подивись цікаву казку

https://informunka.blogspot.com/2020/03/blog-post_68.html?m=1 

Проспівай "Веселу абетку"

Прочитай текст
Дай відповіді на запитання:
- Яка пора року настала?
- Про яких комах йдеться у тексті?
- Яку рослину названо у тексті?








Читайлик

Розвиваємо техніку читання


 https://m.youtube.com/watch?v=BmilsLqqKOc&feature=youtu.be



Великдень

    Навесні до нас приходить велике свято. Воно так і називається — Великдень. Це найрадісніший день для всіх християн (людей, які вірують в Ісуса Христа). Люди з уст в уста передають Благу звістку, вітаючи одне одного: “Христос Воскрес!”. 
      РОЗМАЛЮЮ ПИСАНКУ, РОЗМАЛЮЮ

        Якщо ви ніколи не дарували батькам і друзям власноруч розписану писанку - цієї весни обов`язково подаруйте. Це їх дуже втішить. Адже власноруч розмальовані писанки - то найліпше Великоднє вітання.
       Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає в далеке минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на землі. Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в ньому знак воскресіння і вічного життя. Писанка стала символом радості і воскресіння.
    Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії й уяви. Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви - усе це вимальоване в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому, великому світі. Кожен орнаментальний мотив і колір - це ніби окрема літера абетки.
    Традиції українського писанкарства надзвичайно розмаїті. Різні місцевості України мають свої особливі орнаменти й кольори.
      
    Символіка кольору

Червоний колір означає радість життя, любов.
Жовтий - небесне світло, урожай.
Зелений - життя, воскресіння природи.
Блакитний - чистоту, здоров`я.
Чорний з білим - пошану до померлих.
Коли пишуть писанки
    За традицією, писанки пишуть дівчата і жінки. Для цього потрібні тиша, спокій і зосередження на добрих думках. Розписуючи,  співають веснянок.
 Розписують писанки аж до Зелених Свят, магічними візерунками відзначаючи періоди весняних змін. Це якраз той час, коли прилітають з Вирію птахи, починають нести яєчка й висиджувати пташенят.
Як дарувати і зберігати писанки
    На Великдень писанками вітають один одного родичі й друзі. Зазвичай, пишуть писанок і  кладуть до великоднього кошика на посвячення, 2-3 - на кладовищі, 1-2 - священику в церкві. Частину роздають дітям, що приходять христувати чи приносять "калач", частину - роздаровують. Дітям дарують світлі, яскраві писанки.  Дівчата дарують своїм коханим червону писанку.  На найкращих писанках дівчата настоюють воду, а потім нею вмиваються, щоб бути "гарними, як писанка".
     Писанки, на відміну від крашанок, у їжу не вживають, адже це обереги. Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років. Їх складають на тарілі або ж чіпляють на плетені з кольорових ниток шнурочки з китичкою на кінці. Можна нанизати цілу гірлянду писанок і повісити на стіні у вітальні. Якщо писанка ненароком поб'ється, її слід закопати в землю, бажано на городі або в полі.
Як розписати писанку
      Ви вже знаєте, що писанки розписуються незвичайними візерунками. І що писати їх треба в доброму настрої, ні на кого не гніваючись. Беручись до праці, вмийтеся, вдягніть чистий одяг і прокажіть молитву.
       Яйця слід вибрати для писання писанок білі яйця, що мають тверду, ніде не тріснуту, шорстку шкаралупу. Бо до гладенької погано беруться фарби. Вважається, що найбільшу силу має писанка, написана на першому яйці курки-первістки - "зноску". Колись розмальовували гусячі, качині, журавлині яйця, тепер пишуть на курячих.
      Вдавнину барвники добували з природи. Готували навари: Золотавий - з цибуління, жовтий - з кори дикої яблуні, з гречаної соломи, коричневий - з кори вільхи. Зелений - з полину, з полови конопляного сім`я. Нині фарбують аніліновими барвниками.
     Яєчка обережно миють у мильній воді, сушать. Миють також руки. Стіл застилають старою скатертиною або білим папером. Готують баночки і розводять у них фарби. Усе роблять без поспіху, адже найважливіше для вдалого писання писанок - це спокій і гарний настрій. 

  
Дмитро Чередниченко
РОЗМАЛЮЮ ПИСАНКУ

Розмалюю писанку,
Розмалюю,
Гривастого коника
Намалюю.
Розмалюю писанку,
Розмалюю,
Соловейка-любчика
Намалюю.
А сопілка буде грати,
Соловейко щебетати,
А гривастий кониченько -
Славно танцювати.

ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК

   Великдень - свято родинне, з обов'язковим сімейним святковим обідом, щедрим на скоромні, посвячені у церкві смачні наїдки.
     Спеціально до Великодня тримають кошик і вишитий особливим візерунком рушничок. Ще звечора кошик наповнюють святковими стравами: кладуть паски - пшеничні й сирну, крашанки, сало, шинку, хрін, грудку вершкового масла, пиріжки з сиром і завиванець з маком, сіль, писанки і свічку (її стромляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне). Усе накривають великоднім рушничком. Ці пожитки освячуються для того, щоб люди на свято одержали радість і духовну, і від земних дарів.

Прочитай казку

Півник і двоє мишенят


Жили собі двоє мишенят — Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, всіх піснею збудить та й до роботи береться. Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колос.
— Круть, Верть,— став гукати півник,— а гляньте-но, що я знайшов!
Поприбігали мишенята та й кажуть:
— Коли б це його обмолотити…
— А хто молотитиме? — питається півник.
— Не я! — одказує одне мишеня.
— Не я! — каже й друге мишеня.
— Я обмолочу,— каже до них півник. І взявся до роботи.
А мишенята й далі граються.
От вже й обмолотив півник колосок та й знов гукає:
— Гей, Круть, гей, Верть, а йдіть гляньте, скільки зерна я намолотив!
Поприбігали мишенята.
— Треба,— кажуть,— зерно до млина однести та борошна намолоти.
— А хто понесе? — питає півник.
— Не я! — гукає Круть.
— Не я! — гукає Верть.
— Ну, то я однесу,— каже півник. Узяв на плечі мішок та й пішов.
А мишенята собі одно скачуть — у довгої лози граються.
Прийшов півник додому, знов кличе мишенят:
— Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно приніс. Поприбігали мишенята, пораділи:
— Ой, півничку! Вже тепер тісто треба замісити та пиріжечків спекти.
— Хто ж міситиме? — питав півник. А мишенята й знов своє:
— Не я! — пищить Круть.
— Не я! — пищить Верть. Подумав, подумав півник та й каже:
— Доведеться мені, мабуть.
От замісив півник тісто, приніс дрова та й розпалив у печі. А як у печі нагоріло, посадив пиріжки.
Мишенята й собі діло мають: пісень співають, тан­цюють.
Аж ось і спеклися пиріжки, повиймав їх півник, ви­клав на столі. А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба.
— Ох, і голодний я! — каже Круть.
— А я який голодний! — каже Верть. Та й посідали до столу.
А півник і каже:
— Стривайте-но, стривайте! Ви мені перше ска­жіть, хто знайшов колосок.
— Ти,— кажуть мишенята.
— А хто його обмолотив?
— Ти,— вже тихіше відказують Круть із Вертем.
— А тісто хто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?
— Ти,— вже й зовсім нищечком кажуть мишенята.
— А що ж ви робили?
Що мали казати мишенята? Нічого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а півник їх і не тримає. Хто ж отаких лінюхів пиріжками пригощатиме?
А тепер можеш переглянути мультфільм





































Немає коментарів:

Дописати коментар

Дошка об'яв

Сделано на Padlet