Поради для батьків: як підтримати та заспокоїти дитину під час війни
Під час війни діти потребують особливої уваги з боку батьків. Страх, тривога та нервне напруження – ці почуття особливо впливають на дитячу психіку.
У спільноті «Дитячий психолог» фахівці розповіли , як підтримати та заспокоїти дитину під час війни, щоб зменшити наслідки психологічної травми.
1. Мінімізуйте перегляд новин із дитиною.
В ідеалі, уникайте їхнього перегляду при дитині. Для свого спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж.
2. Говоріть із дитиною. Багато. Постійно.
Це чудовий інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Прагніть бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або ті, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.
3. Діти потребують тактильності.
Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше.
Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри.
Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміти дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугікувати якусь мелодію.
І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12 років.
4. Не стесняйтесь говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.
Ви живі! У Вас є емоції! Ви навчайте дитину тому, що виявляти їх – це нормально.
5. Прислухайтеся до дітей. Найчастіше вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Іноді самі не розуміючи, що з ними відбувається.
Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на… Так?», «Ти боїшся, що…» і т.д.
6. Наглядайте за грою дитини.
Саме у грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти, що дитина не зможе проговорити.
7. Не втомлюйтесь повторювати дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не одинока.
Прагніть бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв'язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).
8. Дозвольте дитині брати із собою важливу річ чи іграшку.
Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши позбавити – нагадайте про неї. Якщо занапастити – дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.
9. Не ігноруйте можливості створити символічні обряди перед сном.
Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні чи спільні теми чи объяти з старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання чи складання казок, обійми та погладжування.
10. Дозволяйте дітям знімати напругу конструктивним способом.
Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:
- можна рвати або зминати папір;
- гра у «паперові» сніжки;
- можна «боксувати» м'яку подушку;
- запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
- "стаканчик крику" або "мішечок крику": можна кричати, але лише направивши цей крик у мішечок або стаканчик;
- Ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.
Джерело
https://vinnitsa.info/article/porady-dlya-bat-kiv-yak-pidtrymaty-ta-zaspokoyity-dytynu-pid-chas-viyny
16 порад батькам другокласників
Порада 1
Нагадати дитині, що домашні завдання потрібні для того, що закріпити те, що пояснював учитель на уроці, інакше у довгострокову пам'ять знання не перейдуть.
Порада 2
Навичка виконання домашніх завдань без допомоги батьків не формується, такий закон засвоєння знань. Як допомогти дитині у підготовці домашнього завдання: - Перевірте чи правильно організоване робоче місце учня; - привчайте дитину вчасно сідати за уроки; - Не дозволяйте дитині надто довго сидіти за робочим столом. Своєчасно влаштовуйте невеликі перерви; - Спершу контролюйте всі уроки виконані. Будьте присутні, коли дитина виконує домашні завдання, підбадьорюйте, пояснюйте, якщо щось не зрозумів чи забувши, але не замінюйте його діяльність.
Порада 3
Якщо батько не контролює та не допомагає дитині виконувати домашні завдання, то ученик може його робити самостійно.
Порада 4
Важливо спочатку перевіряти і спів ставляти те, що дитина записала в щоденник і те, що було реально поставлено; діти інколи помиляються.
Порада 5
Показувати дитині приклад організованості та зібраності.
Порада 6
Прийняти думку, що негативні оцінки в учбовому процесі неминучі, тому важливо не карати дитину, навпаки допомогти розібратися в проблемі. Для успішного навчання важливо: - наскільки добре дитина розуміє зміст слів «неможна» та «треба»; - чи знайоме дитині почуття відповідальності ; - Чи організована дитина у найпростішому розумінні цього слова.
Порада 7
Не думати, що якщо мама тато тато відмінно навчалися у школі, то їх дитина обов'язково буде відмінником – діти необов'язково повинні бути схожими на батьків.
Порада 8
Батьки мають пам'ятати, що у навчанні важливі не так оцінки, як реальні знання та вміння дитини, його працездатність, відповідальність, потреба у здобутті нових знань. До того ж слід враховувати, що успішність у навчанні визначається багатьма факторами. Не останньою є віра батьків у можливості своєї дитини, а також їхня спроможність надати реальну допомогу.
Порада 9
Якщо часто сварити дитину за помилки , може з'явитися шкільна тривога, яка дуже вплине на успішність. Навіть найрозумніша дитина може помилятися, якщо вона боїться, бо страх блокує пізнавальну діяльність.
Порада 10
Не вимагати від дитини більше її можливості на даний момент. Що робити? - починати з найпростішого ( вселити почуття впевненості у своїх силах, пробудити інтерес до навчання); - підбирати цікаві завдання; - уникати нервозності та невиправданих конфліктів; - батькам слідкувати за собою, за своєю інтонацією під час зайняти, намагатися не підвищувати голос; - обов'язково відмічати перші успіхи дитини; - Намагатися розвинути у дитині почуття гідності.
Порада 11
Важливо самим батькам спокійно ставитися до навчання дитини і не вимагати від неї лише відмінних результатів ; - якщо мама занадто сильно турбується за оцінки, то і у дитини з'являється страх не виправдати сподівання мами.
Порада 12
Важливо навчити дитину порівнювати свої досягнення зі своїми попередніми, а не з досягненнями інших учнів.
Порада 13
Обов'язково хвалити за успіхи, створювати ситуації успіху, відмічати найменші досягнення. Придумайте штучні стимули у вигляді винагороди, які можна регулярно давати за невеликі досягнення у навчанні та поведінці. Навчальна діяльність є спільною, розподіленою – від дорослого (вчителя, батьків) надходять завдання та стимули, а від школярів – активність у їх досягненні.
Порада 14
Дитина повинна бачити, що помилятися – це нормально, що помиляються мама та тато, бабусі і дідусі. Важливо вчасно і правильно виправити свою помилку.
Порада 15
Важливо налаштовувати дитину: якщо вірити в успіх та старатися, то все обов'язково вийде.
Зробити перший крок у вихованні самостійності допоможе простий прийом – скласти розклад виконання домашніх завдань.
- Письмові завдання варто чергувати з усними. - Бажано завдання виконувати у той день, коли його задали, що не забути вивчений матеріал. Завдання з читання (переказ, вірш напам'ять) та іноземну мову варто повторити кілька разів. - Розділити задані уроки рівномірно за днями тижня, щоб не було «то густо, то пусто». - Інтенсивне виконання будь-якого уроку не повинно перевищувати 30 хвилин.
Навчання дітей вдома: поради від психологіні Світлані Ройз
Немає коментарів:
Дописати коментар