З досвіду роботи

Освіта, що не вчить успішно жити

                                                          в сучасному світі, не має жодної цінності

Р.Кіосакі

Останнім часом у світі все більше уваги приділяється проблемі сприйняття  навколишнього світу. Особливо це турбує нас, освітян, оскільки ми стоїмо у витоків формування дитячої свідомості. 

  Протягом кількох років педагоги нашої школи у рамках експериментальної діяльності впроваджували вітчизняну модель медіаосвіти в навчально-виховний процес закладу.

 Зокрема, я  працювала над науково – методичним проектом: «Сходинки до медіаграмотності в початковій школі як засіб формування стійкого імунітету особистості в інформаційному просторі».

Мета проекту: охарактеризувати можливості комплексного впровадження уроків медіа грамотності у навчально – виховний процес; розкрити потенціал методів критичного мислення для підготовки нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, всебічного розвитку та соціалізації особистості, яка  усвідомлює себе громадянином України.

Згідно  з  даними  Національного  союзу  сімейних асоціацій, щорічно  неповнолітня  аудиторія витрачає  якісний  час  на:

спілкування з родиною- 154 год;

850 рік - на школу;

1400 год - діти знаходяться під впливом медіа.

- сучасні учні   активно користуються мобільним та кабельним зв’язком;

 - головними  джерелами отримання інформації -  є інтернет та телебачення;

- дуже часто різноманітні тексти (від смс - повідомлень до творів художньої літератури)  вони сприймають за допомогою гаджетів, а не паперових джерел;       

- школярі сьогодні активно спілкуються у соціальних мережах, віддають перевагу віртуальному спілкуванню,  відеоіграм;

- за типом сприйняття інформації вони є  переважно візуалами, а отже бачать світ  через призму різноманітних «картинок»,  відео зображень.

   За соціологічним опитуванням батьків мого класу 12% учнів щодня проводять з гаджетами та комп’ютером не більше 1 години,

54% - 2-3 години, а 34% - взагалі не знають скільки часу діти проводять з медіа.

  Cучасний світ, який має величезну кількість джерел інформації, перетворив людство на величезну аудиторію, що блукає у безмежному інформаційному  просторі.

Тому саме медіаосвіту називають освітою ХХІ століття. За останнє десятиліття важливість медіа-грамотності дістала широке визнання в світі.

   Неможливо не погодитись із висловом  німецького соціолога Нікласа Лумана про те, що все, «що нам відомо про наше суспільство і навіть про світ, в якому ми живемо, ми знаємо завдяки мас - медіа» [5, с 6].

       Політичні зміни у житті нашого суспільства, євроінтеграція, агресія з боку Росії та інформаційна війна зробили необхідним уміння «просіювати» інформацію та прискорили розуміння необхідності бути медіа-грамотним та надали стрімкого розвитку шкільній медіа-педагогіці.

 «На жаль, життя склало головні аргументи, але вони мають непереборну силу», -  вважає Любов Найдьонова, заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України [8].

  Учні початкової школи відчувають значні труднощі, коли їм необхідно проявити пошукові навички, критично оцінити отриману інформацію, проявляючи не тільки інтелектуальну та пізнавальну активність, але й особистісну, суб'єктивну позицію, творчу індивідуальність. Зрозуміло, адже у них  відсутній достатній життєвий досвід, вони ще схильні до сліпого наслідування привабливих образів. Головна небезпека – це копіювання, адже телебачення дає уроки соціального світу.  У зв’язку з цим проблема впровадження медіа освіти у початковій школі, наразі, актуальна і своєчасна.

1.   Високий рівень медіа і насиченість  ЗМІ у суспільстві  та їх вплив на свідомість аудиторії.

2.   Використання ІКТ в навчально – виховному процесі – пріорітетний напрямок освіти.

3.   Інтерактивні методи  навчання та інтеграція орієнтовані на широку взаємодію учнів з вчителем, на домінування активності учнів в процесі навчання, соціалізацію особистості.

4. Курс із медіаграмотності посилює навички учнів у сприйнятті  інформації, навчає сучасним формам спілкування, формує основи світогляду, цілеспрямований на формування громадянської свідомості учнів, готує їх до прийняття зважених рішень. 

Керівники навчальних закладів і вчителі, розуміючи актуальність цього курсу, впроваджують експериментальний проект із медіа. 

  По-перше -  це підвищення рівня самих освітян, а по-друге - рівня якості освіти їх вихованців.

За думкою Дж. Поттера: «Підвищуючи власну  медіаграмотність,  людина отримує чіткіше  уявлення про  межу між реальним  світом і світом, що створили для неї мас – медіа».

  Запропонована нами система заходів навчання та виховання базується на Законі України про освіту:

ü основних положеннях Концепції розвитку початкової освіти у контексті реформування загальної середньої освіти;

ü Концепції впровадження медіаосвіти в Україні;

ü використанні новітніх освітніх медіа технологій.

Модель шкільної медіаосвіти я називаю шкільним медіалендом, оскільки він включає в себе:

- Навчальний курс «Сходинки до медіа грамотності».

- Інтеграцію медіаосвіти в навчально –виховний процес.

- Реалізує медіа проекти.

- Спонукає до участі у конкурсах з розробок медіапродуктів.

- Включає роботу з батьками.

- Самоосвіту педагога.

Складовими медіа грамотності вважаю:

Формування життєвих навичок:

Ø що сприяють  соціальному благополуччю;

Ø ефективному спілкуванню;

Ø розвитку креативності.

Формування критичного мислення:

Ø пошукова спрямованість і незалежність мислення;

Ø критичне ставлення до себе;

Ø вміння дискутувати;  висувати ідеї.

Медіаосвіта має на меті :

сформувати стійкий імунітет до маніпулювання з боку медіа, та виховання такого споживача, котрий міг би ефективно задовольняти свої  інтереси, використовуючи різні джерела.

Кінцева мета – медіаграмотність учнів.

Роботі з батьками приділяється велике значення

1.Анкетування батьків, соціологічні опитування.

2. Батьківські конференції, всеобучі, майстер-класи.

3. Запровадження курсу «Сімейної медіаграмотності».

4. Консультації соціально – психологічної служби школи з питань медіа гігієни.

З метою:

ü Забезпечити знаннями:як аналізувати, критично осмислювати та створювати медіа продукти.

ü   Учити надавати дітям можливість зрозуміти, як  використовуються мас-медіа в суспільстві.

ü Залучати батьків до активної  участі в навчально-виховному процесі на засадах співпраці.

  Уроки медіа грамотності це уроки сучасні, оскільки :

Ø Це інтерактивні форми роботи - без заучування інформації.

Ø Передбачають елементи тренінгу з ситуаціями, близькими до реального життя.

Ø Застосовують технології вироблення критичного мислення, з урахуванням рівня розвитку дітей, їх потреб.

Ø Використовують діяльнісний підхід, який передбачає виконання практичних завдань.

Як показала практика, у процесі експериментальної роботи над проектом учителі захоплюються процесом, а учні – навчанням.

Інтернет-технології активно впроваджуються в навчальну практику, вони стали невід'ємною частиною освітнього процесу.

1.Медіа уроки - презентації.

2. Медіапроекти.

3. Віртуальні подорожі та екскурсії.

Новітні технології – це ковток свіжого  повітря  у  освітньому просторі, вони необхідні сучасним учням.

 У наскрізному впровадженні медіа у НВП увагу приділяю роботі з креалізованими текстами. Разом з учнями створюємо буклети,  постери , буктрейлери , кардмейкінг, фото колажі тощо.

Курс медіа вдало інтегрується в інші предмети, він став невід’ємною частиною уроків літературного читання. Де діти створюють  :

        постери, до прочитаного твору або книги (художньо оформлений плакат, що рекламує певний твір чи письменника);

        буктрейлери, метою якого є популяризація   певного твору.

Кардмейкінг, який дуже подобається дітям, сприяє художньо - естетичному розвитку на уроках образотворчого мистецтва і трудового навчання. На медіа уроках визначаємо та аналізуємо різні види реклами, створюємо соціальну рекламу.

Точно висловилась Любов Найдьонова:  «Щоб дитина грамотно споживала медіа, треба поставити її в позицію творця».

Літературно-творчі завдання, які успішно реалізується на інтегрованих уроках з впровадженням медіаграмотності:

        створити оригінальний міні-сценарій твору ;

        створення мультимедійної презентації до прочитаного твору;

        оригінальний текст (стаття, інтерв’ю й ін.) для газети, журналу;

 написання відгуків на прочитаний твір, есе.

Використовую інтернет – ресурс для створення Хмар слів (тагули), які застосовую на різних етапах уроку: для актуалізації  знань учнів, проведення мозкового штурму, на етапі рефлексії тощо.

Захоплює учнів робота над створенням мультфільмів. Етапи роботи над створенням   мультфільму за мотивами твору В. Сухомлинського «Верба мов дівчина золотокоса». Інтегровані уроки медіа грамотності, літ. читання та образотворчого мистецтва (робота з пластиліном).

1.Знайомство з текстом

2.Аналіз тексту

3.Емоційний заряд

4 .Постановка завдань

5. Розподіл ролей

6. Ідея

7. Робота в групах

8. Демонстрація готового медіа продукту

9. Обговорення результату. Аналіз

Що до впровадження передових ідей і технологій, мені до вподоби освіта «проблемно - визначальна». В роботі використовую технології  формування та розвитку критичного мислення.  Методика передбачає максимальне самовираження, соціалізацію та постійний особистісний розвиток учнів.   В центрі навчального процесу знаходиться УЧЕНЬ!

Дуже важливим  аспектом медіа освіти є орієнтація на навчання у групах. Групові інноваційні підходи для формування та розвитку критичного мислення:

ü Технологія «Навчаючи - вчуся»

ü Аргументи “ЗА”- аргументи “ПРОТИ”

ü Стратегія«Позначки»

ü Стратегія «ЗХВ» (знаю, хочу знати, вивчу)

ü Читання медіа текстів в групах

ü Мікрофон

ü Стратегія «Кубування»

ü Дерево рішень

ü Дискусія.

Включення курсу медіаграмотності в навчальні плани та розвиток інтегрованого навчання — таким ми бачимо майбутнє медіа-освіти.  Формування в дошкільному та шкільному середовищі медійної та інформаційної грамотності визнано однією з десяти ключових компетентностей згідно реформи освіти — «Нової української школи». 

 Діти ХХІ століття — це діти інноваційного покоління, отже і педагоги мають діяти інноваційно та  креативно. 

«Є лише один спосіб зробити велику роботу – полюбити її». Стів  Джобс                                                                            

Любіть свою роботу, творчого Вам натхнення і талановитих учнів!

  

Список використаних джерел:

1.   В.Іванов, Т.Іванова. Медіаосвіта: світська і теологічна.// збірник статей методологічного семінару медіаосвіта в Україні: наукова рефлексія викликів, практик, перспектив. 2013. С.7-24.

2.   Концепція впровадження медіа-освіти в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm.

3. Кожанова А.Ю., Іванова І.Б. Авторська програма «Я у медіапросторі» для учнів початкової школи, перший рік вивчення. .Протокол №12 від 3.11.2016.Лист ІМЗО від 28.11.2016 №2./12-Г -831.

4.  Літостанський В.В., Даниленко В.І., Мележик В.П., Іванова Т.В., Волошенюк О.В., Іванов В.Ф. Навчальна програма «Сходинки до медіаграмотності» ( для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4 класів) К.: АУП, ЦВП,  2014.- 28 С.

5. Луман Н. Реальність масс-медіа / За ред. Іванова В. та Мінакова М.

- К .: ЦВП, 2010. - 158 с.

6.   Медіа-освіта та медіа грамотність: підручник / ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; за наук. ред. В. В. Різуна. – К.: Центр Вільної Преси, 2013. – 352 с.

7.   Медіа-освіта та медіаграмотність : підручник / ред.-упоряд. В.Ф. Іванов, О.В. Волошенюк; за наук. ред. В.В. Різуна. – К.:Центр вільної преси, 2012.–352 с.

8. Найдьонова, Л. А. Основні напрями і перші підсумки експериментальнго впровадження медіа-освіти на всеукраїнському рівні / Л. А. Найдьонова // Педагогіка і психологія. – 2013. - №2. – С. 38-45.

11. Найдьонова, Л. А. Шкільний медіа практикум: мотиваційні модулі медіа-освіти / Л. А. Найдьонова // Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: навчальний посібник / О. Т. Баришполець та ін.; за ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. – К.: Міленіум, 2010. – С. 347-352.

12. Найдьонова, Л. Медіаосвіта в Україні: особливості реалізації соціально-психологічної моделі / Л. Найдьонова // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2013. - №4. – С. 91-97.

13. Федоров А. В. Медіаосвіта: соціологічні опитування / А. В. Федоров. - Таганрог: Кучма, 2007. - 228 с.

14. Фрейре  П. Педагогіка пригноблених / П. Фрейре. – К.: Юниверс, 2003. – 168 с.

1 5. Майстер Л. Викладання засобів масової інформації. - Лондон: Comedia Publishing Group, 1985. - 341 с.

Медіаосвіта в школі. Результати досліджень

       Медіаосвіта в загальноосвітніх школах України впроваджується завдяки вдалому поєднанню зусиль Академії української преси, яка підготувала на своїх школах основну групу вчителів, координаторів/ викладачів в ОІППО, та Інституту соціальної та політичної психології АПНУ, розробником концепції експерименту, в якому взяли участь школи з десяти областей України.

       Поширення експерименту одночасно на національному та регіональному рівнях, а також самостійне провадження медіаосвіти в деяких школах є підтвердженням того, що медіаосвіта починає виходити за рамки початкового експерименту. Водночас, забезпечити повноцінний перехід від експерименту до широкого впровадження МО можна, якщо перейти до навчання з МО майбутніх вчителів і включити курс медіаосвіти до обов’язкової програми навчання студентів педагогічних коледжів і університетів.

Більше за темою

       84 % опитаних учителів, які сьогодні викладають медіаграмотність, проходили навчання з МО, 16 % вчилися самостійно. Кожен четвертий із 90 опитаних брав участь у школах медіаграмотності АУП, ще 28 % навчалися в ОІППО та на семінарах. Ці цифри демонструють ефективність обраного шляху — поєднання шкіл та курсів ОІППО для підготовки «носіїв» МО.

У загальноосвітніх школах (ЗОШ) впровадження МО відбувається в різних формах, внаслідок чого підтримуються та розвиваються різні аспекти МО — від психологічного (критичне мислення) до суто практичного — створення медіапродуктів. Включення курсу в навчальні плани та розвиток інтегрованого навчання — таким бачать майбутнє МО опитані вчителі.

Згідно з концепцією і програмою, найбільша група учнів, що вивчають курс МО, навчається в 10 класах. До роботи гуртків і факультативів із МО долучаються школярі з інших класів. Найцікавіший досвід — це розповсюдження МО на всі шкільні класи, як правило, шляхом інтеграції в різні предмети, через часткове залучення до медіаосвіти старших школярів, які навчають молодших школярів.

СЦЕНАРІЙ  ВІДКРИТТЯ 

КОМП’ЮТЕРНОГО   КЛАСУ

У  ПАВЛОГРАДСЬКІЙ 

З Ш №  6

Дата: 07 вересня  201 7  року  

Початок заходу: 11-30

Місце проведення: комп’ютерний клас

Хід заходу:

1. Зустріч  гостей у входу школи. Перехід до  рекреації перед класом.

Ведучий представляє гостей.

 (ФОНОМ ЗВУЧИТЬ  МУЗИКА)

Ведучий: Доброго  дня  шановні гості,  вчителі, учні  школи ! Ми раді                вітати Вас на дуже  важливому  для нашої  школи  святі –  відкритті нового комп’ютерного класу.

Привітаємо наших гостей:

1.     Депутат Дніпропетровської обласної Ради Дацько Тетяна Федорівна.

2.     Депутат Дніпропетровської обласної Ради Іскендеров Іскендер Расулович.

3.     Методист міського Відділу освіти Руденко Любов Олександрівна.

4.     Голова шкільного батьківського комітету Гузь Наталя Миколаївна.

5.     Голова Ради школи Іванова Людмила Петрівна.

6. Шановні батьки, які приймали саму активну участь у створенні нового комп’ютерного класу:

-         Голова піклувальної Ради школи Кириченко Олексій Леонідович

-         Придибайло Віталій Васильович та Інна Олександрівна.

 (ЗВУЧАТЬ Ь  фанфари І )

2. Діти читають вірші.

Учень 1: Слухайте, гості,

Слухайте, діти!

День надзвичайний сьогодні, повірте!

А чому він для нас надзвичайний?

Разом:     А тому, що сьогодні для нас

Відкривають  комп’ютерный клас!

 Учень 2:  Самий класний предмет

Є в навчальному плані.

Він важливий для всіх

Та улюблений самий.

Учень 3:  Бо кожен з дітлахів в наш час

Зазвичай полюбляє

До Інтернету заглянуть –

Він відповіді знає.

3. Урочисте відкриття  комп’ютерного класу.

Ведучий:  Зараз настав самый відповідальний момент - момент відкриття нового комп’ютерного класу, мы впевнені, що ця подія увійде в історію нашої школи.

(ЗВУЧАТЬ Ь  фанфари І )

Ведучий: Право право перерізати стрічку надається директору школи 

                  Диксі Л.О.

І першими до цього кабінету ми запрошуємо гостей. (На порозі  класу гостей зустрічає дівчина в нац.одязі з хлібом – сіллю)

Ведучий:   Шановні гості! Дорогі  учні! Запрошуємо Вас у наш новий комп’ютерний клас!  

4. Міні-презентація «Було - стало».

5. Виступ учнів у класі. Першими учнями у цьому кабінеті є учні 3 класу, які тільки почали вивчення цього предмету.

4. У вік великих технологій

Досягненнями славиться Земля.

Людина винайшла вже так багато,

Не уявляє без речей своє життя.

5. Не маєте авто, то не проблема:

    Скажу таке, що є таксі, трамвай.

Немає тостера чи гриля,

Все можна замінити – не зважай!

6.Але одна чудова є машина:

Комп’ютер. Чесно Вам скажу:

Його назву  я незамінним,

Кому завгодно доведу!

7.Тому народні слуги, «депутати»,

Та ще й батьки - подумали про нас!

І завдяки директора зусиллям –

Комп’ютерний нам збудували клас!

8.У кабінеті новому,  завзято,

Ми опануємо комп’ютери  скоріш.

Та інформатику вивчатимемо:Даємо слово!

Не на 12 балів, а на 100.

9. Нехай ми 3 клас, ще не дорослі.

Але не думайте, що ми малі.

Комп’ютерний нам клас всім треба дуже,

Щоб ми сучасними, розумними зросли!

10. Відкриємо простори Інтернету,

Його глибин незвідані шляхи,

Корисні посилання і веб-сайти,

І скриньки, і домашні сторінки.

11.Сказати «дякую»- це, звісно, мало.

За те, що нам зробити ви змогли.

За пречудовий подарунок школі
Уклін низький Вам до землі!

Ведучий : Слово надається директору школи Л.О.Диксі

Виступ директора:

12.Спасибі Вам за небайдужість,

За ваші щирії серця.

За те, що радість нам принесли.

Ви все зробили до кінця.

13.Ви не забули обіцянки,

Ви слово стримали своє,

Ми дуже раді, що в країні,

Такі все ж люди у нас є!

7.         Вручення гостям подяк за внесок у комп’ютерізацію освітнього закладу. (ФОНОМ ЗВУЧИТЬ  МУЗИКА ДЛЯ НАГОРОДЖЕННЯ)

8.       Діти пишуть на комп’ютерах: «СПАСИБІ! МИ ВАС ЛЮБИМО!»

6. Прощання.