НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА 2020-2021 Н.Р. (ПОЧАТКОВА ШКОЛА)
Нормативні документи (законодавство, підзаконні акти)
Наукова, науково-методична інформація
Навчальні програми, методичні рекомендації
Ведення документації
1. Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
https://rada.info/upload/users_files/02147701/87a402cfeac047959ad48c555ad0e887.docx
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ, КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ТА ЗАПИСІВ У КЛАСНИЙ ЖУРНАЛ
ЗАГАЛЬНІ НАСТАНОВИ
Навчання в умовах карантину – неочікуваний виклик для вчителів та учнів, який засвідчить, наскільки вони розуміються на цифрових технологіях і є медіаграмотними, тобто володіють важливими навичками ХХІ століття, які на сьогодні потрібно застосовувати в режимі дистанційного навчання.
Перед кожним закладом загальної середньої освіти, кожним педагогічним працівником постала низка запитань, як-от: «Які форми та способи є оптимальними для організації навчання з використанням технологій дистанційного навчання?»; «Як оцінити результати навчання здобувачів освіти і при цьому забезпечити об’єктивність цих результатів?»; «Чи мають здобувачі освіти в умовах віддаленого навчання рівний доступ до отримання якісних освітніх послуг?». Запитання непрості, а отже, легкі відповіді, які б задовольнили всіх, знайти складно.
Керівникам закладів загальної середньої освіти відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 406 від 16.03.2020 «Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19» необхідно видати наказ про організацію роботи очолюваних ними закладів під час карантину, яким визначити особливості провадження освітнього процесу. Заклад освіти повинен виробити власні підходи до контролю та оцінювання результатів навчання, моніторингу якості організації онлайн-уроків, їх змістового наповнення, нормативів щодо обсягу, характеру та часу виконання домашніх завдань; надати покрокові інструкції батькам та дітям стосовно того, як організувати самостійну роботу вдома, дотримуючись звичного режиму як при очному навчанні та водночас не забуваючи про відпочинок; чітко визначити, як відбуватиметься навчання та забезпечуватиметься зворотний зв’язок у системі «вчитель – учень» як ключовий елемент дистанційного навчання, а також забезпечити виконання освітніх програм, зокрема шляхом організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання, що не передбачає відвідування закладів освіти здобувачами, а у виняткових випадках – шляхом ущільнення графіку освітнього процесу.
У листі Міністерства освіти і науки України № 1/9-173 від 23.03.20 «Щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час карантину», що надісланий на адреси керівників обласних департаментів освіти і науки обласних та керівників закладів загальної середньої освіти, зазначено, що в умовах карантину вчителі працюють з учнями, які перебувають удома, шляхом використання технологій дистанційного навчання з урахуванням матеріально-технічних можливостей закладу освіти, що адміністрація закладу освіти може запропонувати різні підходи щодо організації та обліку реалізації освітнього процесу, зокрема здійсненого з використанням дистанційних технологій, коли вчитель знаходиться поза межами закладу освіти. Тобто адміністрація закладу освіти може і має організувати, координувати та здійснювати контроль за виконанням учителями освітніх програм.
Листом рекомендовано, що для здійснення обміну навчальними матеріалами можуть застосовуватися будь-які пристрої та інструменти, зокрема мобільний телефон, за допомогою якого можна організувати спільноту в соціальних мережах, мобільних додатках, електронна пошта, вебсайт закладу загальної середньої освіти тощо.
У листі надано роз'яснення вчителям щодо «фіксації» освітнього процесу та ведення класних журналів під час карантину:
− відтермінувати завершення заповнення шкільної документації, зокрема класних журналів у друкованому вигляді, до нормалізації епідеміологічної ситуації;
− виставлення оцінок та зазначення тем здійснювати відповідно до безпосередньо проведених навчальних занять у дистанційному режимі через електронні та інші наявні засоби;
− у класному журналі із зазначенням певної дати фіксувати лише навчальні заняття, що були фактично проведені за безпосередньою участю здобувачів освіти;
− у класному журналі на відповідній сторінці навчального предмета зазначати тематику навчального матеріалу, домашніх завдань, а також форми роботи: дистанційні онлайн-консультації, відеоуроки, скайп-конференції, тестування тощо, якщо виконання освітніх програм здійснюється із використанням технологій дистанційного навчання (за рішенням закладу освіти);
− оцінювання результатів навчання здобувачів освіти під час освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання здійснювати у зручний для вчителя спосіб, а в подальшому оцінки занести до відповідних сторінок класного журналу. Якщо технічні можливості не дозволяють провести оцінювання навчальних досягнень учнів дистанційно, варто відтермінувати його проведення до завершення епідеміологічної ситуації.
Разом із тим, Міністерство освіти і науки України у короткому відео надало більш детальне роз’яснення щодо «фіксації» освітнього процесу та ведення класних журналів під час карантину:
− журнали можна буде заповнити після завершення карантину;
− заповнення журналів відбуватиметься за індивідуальним графіком закладу освіти;
− дати та зміст уроків потрібно записувати у класні журнали відповідно до календарно-тематичного планування згідно з розкладом;
− під час заповнення журналу можна використовувати нотатки й замітки із власних записів та електронних журналів, які були зроблені вчителем у довільній формі під час карантину;
− на підставі поточних оцінок та контрольних робіт виставляються тематичні. Якщо контрольні роботи проводилися у формі тестувань, відповідно те ж саме фіксується і в змісті (контрольне тестування);
− семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного оцінювання, здійсненого під час другого семестру;
− річне оцінювання проводиться за результатами семестрових оцінок;
− журнал обліку замін не заповнюється.
ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ-ПРЕДМЕТНИКАМ
Навчальний матеріал із предметів, який учні мають опрацювати самостійно в умовах віддаленого навчання, об’ємний за обсягом і нерідко складний для опрацювання в домашніх умовах. З огляду на це, кожен учитель має спільно з учнями та їхніми батьками виробити підходи до навчання, контролю та оцінювання результатів навчальної діяльності учнів в умовах карантину.
Найперше слід пояснити учням правила, за якими буде організоване навчання: скільки занять буде проведено впродовж тижня, о котрій годині, в якому режимі працюватимете, куди і як слід відправляти завдання та в які терміни тощо. Інструкції повинні бути конкретними, діти мають розуміти, що в них є чітка дата, до якої треба виконати завдання і надіслати вчителю.
Педагог має повідомити учням, що основним засобом навчання буде підручник, та домовитися, в якому форматі буде з ними працювати. Також учні можуть скористатися переглядом онлайн-уроків, адже телевізор є майже в усіх. Це потрібно, щоб упевнитися, чи кожен учень буде долучений до навчання й отримає якісні освітні послуги.
Важливо правильно ставити дітям завдання. Вираз «опрацювати параграф» для дитини може нічого не означати. Вимоги мають бути чіткими і зрозумілими учням, а завдання конкретними й однозначними, наприклад: прочитати параграф і сформулювати запитання для розуміння прочитаного, стисло переказати зміст, скласти план теми/твору, подати матеріал у формі таблиці/схеми, дати письмову відповідь на питання тощо.
Потрібно не тільки давати навчальний матеріал учням для опрацювання, а й дбати про об'єктивність результатів, що не менш важливо. Задля цього доцільно збільшувати питому вагу завдань творчого та проблемного характеру, які спонукатимуть учнів міркувати, а не пригадувати й відтворювати знання.
Співпрацю з учнями треба організувати таким чином, щоб не тільки зацікавити, а й бути впевненим у розумінні та свідомому засвоєнні матеріалу. Для цього підійде формат «поставте запитання вчителю». Якщо учень працює самостійно і йому щось незрозуміло, він пише про це вчителю.
В умовах дистанційного навчання різко зростає питома вага самостійної роботи учнів, що призводить до їх швидкої втомлюваності й, відповідно, погіршення результатів навчання. Завдання вчителя – полегшити опрацювання матеріалу шляхом порад, акцентувати увагу на головному, надавати перевагу усним видам роботи і – головне – зменшити обсяг та кількість завдань.
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
Журнал передбачає фіксацію в ньому факту проведення уроку, видів контролю, домашніх завдань та результативності навчальних досягнень учнів.
Що стосується фіксації факту проведення уроку в умовах дистанційного навчання, то він здійснюється відповідно до календарно-тематичного планування вчителя та розкладу уроків. Якщо розклад не змінився, то записи в журналі не повинні відрізнятися від тих, які були при очному навчанні.
Учителям, які працюють за старими Типовими освітніми програми для 3-4-х класів, варто користуватися для записів у журналі наказом Міністерства освіти і науки України № 412 від 08.04.2015 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», який ще не втратив чинності.
Учителям, які працюють у новій українській школі, та вчителям пілотних класів для записів у журналі варто додатково користуватися також наказамиМіністерства освіти і науки України № 362 від 07.12.2018 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів першого класу Нової української школи» та № 21 від 09.01.2020 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України № 1362 від 07.12.2018».
Що стосується фіксації досягнень учнів, то вона здійснюється відповідно до нотаток учителя, які були зроблені в процесі навчання із використанням технологій дистанційного навчання.
У 3–4-х класах бали переносяться в журнал із власних записів та електронних журналів педагога.
Рекомендуємо виставляти тематичні оцінки на підставі контрольних робіт. Оскільки педагоги проводили контрольні роботи у формі тестувань, діагностичних робіт, відповідно цей вид контролю фіксується у журналі.
Оцінювання навчальних досягнень учнів Нової української школи (1, 2 класи та 3 пілотні класи) здійснюється вербально, тому бали в журналі відсутні.
Підсумкове оцінювання здійснюється з урахуванням результатів оцінювання в першому семестрі, січні-березні 2020 року та результатів навчання з використанням дистанційних технологій у період карантинних обмежень. Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується у свідоцтві досягнень.
У 1 класі домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі. У 2 класі домашнє завдання є необов’язковим, у графі «Завдання додому» можуть зазначатися пошуково-дослідницькі та творчі завдання.
У 3–4 класах домашні завдання, у разі їх надання, обов’язково фіксуються у класному журналі. У відповідній графі стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) та/або спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв'язати тощо). Допускається запис домашнього завдання (назва тексту тощо) мовою навчального предмета (іноземною, національної меншини).
На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі.
Річна оцінка виставляється з урахуванням результатів оцінювання за І та ІІ семестри та відображається в журналі.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 463 від 30.04.2020 «Про звільнення від проходження Державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році» учнів 4-х класів необхідно звільнити від ДПА, а в журналі після річної оцінки у графі «ДПА» зробити запис «звільнений (а)».
Оскільки журнали будуть заповнюватися після закінчення карантину за певним графіком, встановленим адміністрацією закладу освіти, рекомендуємо не поспішати, обговорити із заступником директора проблемні моменти і лише після цього приступати до заповнення журналу.
ДОСЛІДИ ТА ЕКСПЕРИМЕНТИ
у початковій школі
ТЕМА «СОНЦЕ»
- Мета: показати рух сонця по небу.
Матеріал: Вертикальний предмет (стовп, дерево), крейда.
Умови проведення досліду: літо, сонячна днина.
Хід досліду: Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами (будинки, дерева тощо) і накреслити крейдою тінь від котрогось з них. Повторити опівдні та ввечері. - Мета: показати залежність між висотою стояння сонця та кількістю його тепла.
Матеріал: ліхтарик.
Умови: затемнене приміщення.
Хід досліду: Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під певним кутом, потримати 20-30 секунд, потім спрямувати світло вертикально до руки. 3апитати дитину, коли було більш тепло. - Мета: та сама.
Матеріал: природні об’єкти; металеві предмети, розміщені на подвір'ї.
Умови: весна, літо, рання осінь, сонячна днина.
Хід досліду: Визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та відчути на дотик температуру води, піску, різних предметів уранці, опівдні та ввечері. З'ясувати залежність між висотою стояння сонця (проміння йде збоку чи прямо – як у ліхтарика) та кількістю його тепла.
ТЕМА «ПОВІТРЯ»
- Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.
Умови: звичайне приміщення.
Хід досліду: Склавши трубочкою губи, з силою втягнути повітря. Повітряний потік "звучить" і відчувається на губах.
Увімкнути вентилятор і дати дітям відчути рух повітря.
Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з'являться бульбашки, наповнені повітрям.
Перекинути порожню склянку догори дном, та, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє?
Подмухати на паперовий човник. Чому він рухається?
Зважити на вагах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому? - Мета: навчити розрізняти якісний стан повітря.
Умови: весняна або літня днина.
Хід досліду:
Звернути увагу дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути, чим воно пахне.
Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.
Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного запаху. Забруднене повітря не прозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати бажано чистим повітрям. - Мета: продемонструвати потребу у повітрі людей, тварин.
Хід досліду: Запропонувати дітям на короткий час затулити носа й рота рукою, а потім глибоко вдихнути повітря та відчути, як це приємно. Покласти руки на груди й відчути, як вони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час спостереження за кішкою, кролем.
ТЕМА «ВОДА»
- Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).
Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою водою (вкинути грудочку землі).
Умови: звичайне приміщення за будь-якої пори року.
Хід досліду:
Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.
Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не має ні запаху, ні кольору. - Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.
Матеріал: спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якої посудини.
Умови: звичайне приміщення, обов'язкове додержання правил безпеки.
Хід досліду: Незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою і за поступовим зменшенням кількості води у колбі.
Висновок: вода від нагрівання перетворюється у дрібні крапельки (пару) й піднімається вгору. - Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням і випаровування її.
Матеріал: пласкі мисочки з водою.
Умови: літо, сонячна днина.
Хід досліду: Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну – на сонці, іншу – у затінку. Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір. - Мета: продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого у рідину і навпаки.
Матеріал: прозора склянка, лід.
Умови: зима, морозяна днина.
Хід досліду: Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли розтане, знову винести на холод.
Висновок: у холоді вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід, сніг – це різні стани води. - Мета: показати властивості снігу.
Матеріал: дві невеликі металеві або пластмасові банки з покришками, наповнені водою однакової температури.
Умови: зима, морозна днина.
Хід досліду: Виставити одну банку з водою на відкритій місцині, а другу присипати снігом. За годину порівняти воду в обох банках.
Висновок: сніг зберігає тепло. - Мета: ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; учити визначати і називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою/брудною, холодною/теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлювати найпростіші зв'язки і взаємозалежності в стані речовини, спостережливість і допитливість. У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті, сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові, безсистемні. Під час спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки і властивості, які доступні для сприймання, розуміння і засвоєння дітьми цього віку.Властивість 1. Чиста – брудна – кольорова вода. Для порівняння доцільно використати воду з-під водопровідного крана та дощову, наливши її у прозору посудину.
Хід досліду: У склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води. - Властивість 2. Холодна – тепла вода. Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, у яку її налито; пробуючи на смак – воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори – воду різної температури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу. За наявності відповідних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання та виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукати водночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою.
Хід досліду: Одну частину води нагріти у посудині, другу – залишити на столі без змін, третю – винести на холод. Від чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять самостійно. - Властивість 3. Розливається – ллється – капає.
Хід досліду: Шляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою і піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета – розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома – з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя). Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху та з предметів на майданчику, з паркану. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ – краплі). - Властивість 4. Вода прозора. Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів.
Хід досліду: Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода – без смаку. Опустити в склянку ложечку цукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в яку поклали цукор, а в яку – сіль? Від чого залежить смак води? Дітям 5-го року життя допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші – тонуть. Цю роботу можна об’єднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучих речовин. - Хід досліду: У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрібні камінці, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі – розчиняються, змінюючи за6арвлення води? Знання властивостей спостережуваних об’єктів закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять. Для підсилення інтepecy і стимулювання пізнавальної діяльності переглянути у другій молодшій групі 3-6 кадрів діафільму «Вода служить людям», у середній групі – діафільм «Дівчинка і фонтан».
ТЕМА «ҐРУНТ»
- Мета: навчити дітей розрізняти вологу та суху землю.
Матеріал: добре зволожена і суха земля.
Умови: літо – подвір’я, зима – куточок природи.
Хід досліду: Запропонувати дітям взяти в руки дві жмені землі – мокрої та сухої – і стиснути кулаки.
Висновок: волога земля м'яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду. Суха земля тверда, при здавлюванні розсипається. - Мета: показати властивість піску пропускати воду, а глини – утримувати її.
Матеріал: три банки – одна з піском, друга з глиною, третя – з водою.
Хід досліду: Налити у банки з піском та глиною однакову кількість води й спостерігати, як вона просочується.
Висновок: пісок пропускає воду, а глина ні.
ТЕМА «ЯВИЩА ПРИРОДИ»
- Мета: продемонструвати утворення веселки.
Матеріал: шланг для поливання, тригранна скляна призма.
Умови: літо, сонячна днина.
Хід досліду: Спрямувати високо вгору дрібні розсіяні струмені води. Сонячне проміння, проходячи крізь краплі води, утворює веселку. Таке саме явище можна побачити біля водограю. На шляху сонячних променів, спрямованих у вікно, поставити тригранну скляну призму. На протилежній стіні з'явиться смугаста "зебра". - Мета: продемонструвати утворення грому та блискавки.
Матеріал: два твердих камінці.
Умови: затемнене приміщення.
Хід досліду: Потерти камінці один об одний – чути потріскування й з’являться іскра. Це є у спрощеному вигляді грім та блискавка. Таке саме явище можна спостерігати під час розчісування волосся гребінцем.
ТЕМА «РОСЛИНИ»
- Мета: показати значення води для росту рослин.
Матеріал: дві прозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини.
Хід досліду: Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з цибулинами у банках.
Висновок: для росту рослин необхідна вода. - Мета: продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.
Матеріал: дві однакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою.
Умови: місяці лютий, березень.
Хід досліду: Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу – в прохолодному місці (між рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зі станом дерев на подвір’ї.
ТЕМА «ТВАРИНИ»
- Мeтa: визначити кількість корму, необхідного для акваріумних риб.
Матеріал: акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка.
Хід досліду: Зранку насипати корму в годівничку, відміряючи його міркою. Оглянути її через 15 хвилин. Якщо корму залишилося багато або ж його не залишилося зовсім, повторити дослід наступного дня. Кількість корму вважати достатньою, коли його в годівничці залишиться небагато. Дослід повторювати два-три рази на рік. - Мeтa: з'ясувати дію органів чуття тварин.
Матеріал: різні види корму (залежно від того, яка тварина задіяна в досліді).
Хід досліду: Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м'ясом, печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона підійде. Пошепки покликати тварину. Спостерігати за її діями.
ТЕМА «Я І ПРИРОДА»
- Мeтa: продемонструвати значення зору та функцій очей.
Матеріал: два ряди стільців (або інших предметів).
Хід досліду:
- Запропонувати дітям щільно затулити очі долонями й спробувати пройти поміж двох рядів стільців. Чи легко це зробити? Потім пройти з розплющеними очима. Чи є різниця?
- Піднести розрізану цибулину до очей. Що відбувається з ними? Висновок: крапельки цибулевого соку подразнюють слизову оболонку очей. Захищаючи око, повіки швидко кліпають, а сльози очищають очі. Так очі захищаються від зовнішнього впливу.
- Запропонувати дітям уважно розглянути очі дитини, яка сидить навпроти. Зненацька легенько плеснути в долоні перед її очима. Що вона зробила відразу? (Заплющила очі). Висновок: наш організм також знає, що найперше слід берегти очі. Адже саме завдяки зору ми дізнаємося про світ навколо нас.
- Запропонувати на хвильку затулити очі руками. Розплющивши, розглянути в люстерко розмір зіниці. Потім протягом хвилини подивитися у вікно (сонячної днини) чи глянути на яскраве світло. За яких умов зіниці зменшуються (стискаються), а за яких збільшуються (розширюються)?
ТЕМА «ПІСОК»
Мета: розширити та погли6ити уявлення дітей про пісок – сипкий, вологий – з вологого піску можна ліпити, пісок стає вологим, якщо його полити, після дощу, вранці від роси; розвивати допитливість, 6ажання пізнавати взаємозалежності у стані речей під час їх взаємодії. Ще задовго до того, як дітей цілеспрямовано ознайомлять з властивостями піску, вони пізнають їх самостійно (або під керівництвом педагога) у другій групі раннього віку та у першій молодшій під час ігор з піском на груповому майданчику чи в груповій кімнаті. Однак ці уявлення мають стихійний, неусвідомлений характер. У процесі спостережень у другій молодшій та середній групах пояснення властивостей піску супроводяться діями вихователя і дітей, спрямованими на перехід піску з одного стану в інший. Спостереження варто проводити за різної погоди під час прогулянки дітей на свіжому повітрі.
- Хід досліду: Кожній дитині запропонувати взяти трішки сухого піску, покласти на долоні й розтерти. Чому розтирається пісок? 3 чого він складається? Якого розміру oкpeмі піщинки? Якого кольору? Чи скріплюються вони у грудку?
- Хід досліду: Взяти трішки сухого піску й з висоти піднятої руки висипати його на дощечку для ліплення. Що сталося з піском? Чому? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці? Сухий пісок – сипкий.
- Хід досліду: Кожен насипає гірку піску на дощечку і змочує водою. Пісок ліпиться? Чому? А глина? Висновки діти ро6лять самостійно. Для закріплення та погли6лення знань дітей доцільно використовувати кадри діафільму «Про глину і пісок».
ТЕМА «СНІГ»
Мета: вчити дітей розрізняти і називати ознаки снігу (білий, холодний, може 6ути пухким, розсипчастим, у разі перенесення у приміщення сніг перетворюється на чисту або 6рудну воду, а вода надворі – на лід); розвивати здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати спостережливість. Діти другої молодшої групи вже знають деякі властивості снігу. Розширити та конкретизувати їх слід завдяки залученню дітей до нескладних дослідів з перетворення снігу на рідину різної чистоти та прозорості залежно від забруднення снігу. Формуючи уявлення про властивості снігу за різної температури повітря, доцільно показати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг, праці чи дослідів тощо.
- Властивість 1. Білий – холодний. Для усвідомлення дітьми того, що «білий» не завжди означає «чистий», слід провести дослід про перетворення снігу на воду.
Хід досліду: Сніг взяти з кількох місць на ділянці дитячого садка. Уточнення кольору снігу провести через порівняння за кольором відомих дітям предметів (аркуш паперу, біла фарба, речі дитячого одягу, посуд тощо). Висновок діти роблять самостійно. - Хід досліду: Для ствердження того, що сніг холодний, дітям рекомендують винести в посудині воду різної температури і поставити у сніг. Спостерігаючи за змінами снігу навколо посудини (від тепла сніг тане і перетворюється на воду) і температурою води в посудині (за короткий час вода охолоджується від холодного снігу), діти роблять висновок про цю властивість снігу. Для закріплення знань провести тaкі досліди: у снігопад спостерігати за поведінкою сніжинок на теплій долоні, одязі дітей, спорудах на ділянці дитячого садка. Як змінюються сніжинки? Чому? У снігопад підставити обличчя назустріч сніжинкам. Що відбувається зі шкірою? Подихати на сніжинки – що змінилося? Чому? Занурити в сніг на ділянці зварене і обстежене дітьми куряче яйце (одне або кілька). Як зміниться його температура? Чому? Що трапилося зі снігом навколо яйця? Чому?
- Властивість 2. Пухкий – розсипчастий (згідно із програмою середньої групи). Цю властивість снігу діти бачать під час активної трудової діяльності – виготовлення фігур зі снігу та під час ходьби на лижах.
Хід досліду: 3 пухкого снігу доцільно порекомендувати дітям зліпити снігову бабу, фортецю, колобок, сніжки, казковий міст. При цьому особливу увагу слід звернути на закріплення попередньої властивості. З'ясувати, чому по пухкому снігу не можна ходити на лижах; вслухатись у звуки, під час наступання на нього. До усвідомлення властивості – сніг розсипчастий – дітей підводять під час ходьби на лижах, через порівняння звука від наступання на сніг – рипить, тому що ламаються замерзлі на сильному морозі сніжинки; через спроби ліпити – не ліпиться, тому що сухий від морозу; через занурення в нього важких предметів – тонуть у снігу. Закінчити спостереження доцільно загадуванням загадок, переглядом діафільму «Про сніжки».
ТЕМА «ЛІД»
Мета: продовжувати розширювати знання про деякі властивості води (від замерзання вона перетворюється на лід; він холодний, слизький; від нагрівання перетворюється на воду); розвивати спостережливість, допитливість. Спостереження бажано проводити в різну погоду, а також обрати такі місця на спорудах на території дитячого садка, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень про лід доцільно залити ковзанку, наповнити посуд водою і добитися утворення льоду в різних формах і різного кольору.
- Властивість 1. Твердий – слизький.
Хід досліду: Цю властивість демонструє педагог, пропонуючи дітям ковзати по льодяних доріжках за допомогою дорослого. Tвepдість перевіряємо, обстежуючи льодяну бурульку або кульку на дотик, ударяючи по них будь-яким предметом. Падаючи з висоти, бурулька розбивається на дрібні кристалики, занурюється у пухкий сніг. - Властивість 2. Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, перетворюється на воду.
Хід досліду: Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору – колір води визначає колір льоду; різної форми – форма посудини визначає форму води, льоду; У разі перенесення в приміщення лід від нагрівання стає водою; при відлизі льодяні бурульки тануть під сонячним промінням.
www.childbooks.blox.ua – веб-сайт „Книги для дітей”
www.abetka.ukrlife.org – веб-сайт для дітей „Весела абетка”
www.abetka-logopedka.org – веб-сайт „Світ дитини”
www.kazka.in.ua – веб-сайт „Українська казка”
www.ae-lib.org.ua/_lit_child.htm – веб-сайт „Дитяча література”
www.levko.info – дитячий сайт „Левко”
www.mysl.lviv.ua – веб-сайт „Країна міркувань”
www.slovogray.narod.ru – літературний сайт Ігоря Січовика
www.dytjachi-virshi.org.ua – авторський сайт „Віршики пана Назара
http://chytanka.com.ua/
веб-проект "Читанка" - це дитяча публічна онлайн-бібліотека. У бібліотеці зібрані ті книги, які давно не
перевидаються .
Немає коментарів:
Дописати коментар