НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
Нормативні документи (законодавство, підзаконні акти)
Наукова, науково-методична інформація
Навчальні програми, методичні рекомендації
Ведення документації
1. Інструкція з діловодства в закладах загального середнього освіти
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
https://rada.info/upload/users_files/02147701/87a402cfeac047959ad48c555ad0e887.docx
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ, КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ТА ЗАПИСІВ У КЛАСНИЙ ЖУРНАЛ
ЗАГАЛЬНІ НАСТАНОВИ
Навчання в умовах карантину – неочікуваний віз для вчителів та учнів, який засвідчить, наскільки вони розуміються на цифрових технологіях і є медіаграмотними, тобто володіють важливими навичками ХХІ століття, які на сьогодні потрібно застосовувати в режимі дистанційного навчання.
Перед шкірним закладом загального середнього освіти, шкірним педагогічним працівником постала низка запитань, а саме: «Які форми та способи є оптимальними для організації навчання з використанням технологій дистанційного навчання?»; «Як оцінити результати навчання здобувачів освіти та при цьому забезпечити об'єктивність цих результатів?»; «Чи мають здобувачі освіти в умовах віддаленого навчання рівний доступ до отримання якісних освітніх послуг?». Запитання непрості, а отже, легкі відповіді, які б задовольнили всіх, знайти складно.
Керівникам закладів загального середнього освіти відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 406 від 16.03.2020 «Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19» необхідно видати наказ про організацію роботи очолюваних ними закладів під час карантину , яким визначити особливості проведення. Заклад освіти повинен виробити власні підходи до контролю та оцінювання результатів навчання, моніторингу якості організації онлайн-уроків, їх змістового наповнення, нормативів щодо обсягу, характеру та часу виконання домашніх завдань; надати покрокові інструкції батькам та дітям щодо того, як організувати самостійну роботу вдома, дотримуючись звичного режиму як при очному навчанні та водночас не забуваючи про відпочинок; чітко визначити, як відбуватиметься навчання та забезпечуватиметься зворотний зв'язок у системі «вчитель – учень» як ключовий елемент дистанційного навчання, а також забезпечити виконання освітніх програм , зокрема шляхом організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання, що не передбачає відвідування закладів освіти здобувачами , а у виняткових випадках – шляхом ущільнення графіка освітнього процесу
У листі Міністерства освіти і науки України № 1/9-173 від 23.03.20 « Щодо організації освітнього процесу в закладах загального середнього освіти під час карантину » , що надіслано на адреси керівників обласних департаментів освіти і науки зазначено, що в умовах карантину вчителі працюють з учнями, які перебувають вдома, шляхом використання технологій дистанційного навчання з урахуванням матеріально-технічних можливостей закладу освіти, що адміністрація закладу освіти може запропонувати різні підходи щодо організації та обліку реалізації освітнього процесу, зокрема здійсненого з використанням дистанційних технологій, коли вчитель знаходиться за межами закладу освіти. Тобто адміністрація закладу освіти може і має організувати, координувати та здійснювати контроль за виконанням вчителями освітніх програм.
Листом рекомендовано, що для здійснення обміну навчальними матеріалами можуть застосовуватись будь-які пристрої та інструменти, в тому числі мобільний телефон, за допомогою якого можна організувати спільноту в соціальних мережах, мобільних додатках, електронну пошту, вебсайт закладу загального середнього освіти тощо.
У листі надано роз'яснення вчителям щодо «фіксації» освітнього процесу та ведення класних журналів під час карантину :
− відтермінувати завершення заповнення шкільної документації, зокрема класних журналів у друкованому вигляді, до нормалізації епідеміологічної ситуації;
− виставлення оцінок та зазначення тем здійснювати відповідно до безпосередньо проведених навчальних зайнять у дистанційному режимі через електронні та інші наявні засоби;
− у класному журналі із зазначенням певної дати фіксувати лише навчальні заняття, що були фактично проведені за безпосередньою участю здобувачів освіти;
− у класному журналі на відповідній сторінці навчального предмета зазначати тематику навчального матеріалу, домашніх завдань, а також форми роботи: дистанційні онлайн-консультації, відеоуроки, скайп-конференції, тестування тощо, якщо виконання освітніх програм здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання (за рішенням закладу освіти);
− оцінювання результатів навчання здобувачів освіти під час освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання здійснювати у зручний для вчителя спосіб, а надалі оцінки занести до відповідних сторінок класного журналу. Якщо технічні можливості не дозволяють провести оцінювання навчальних досягнень учнів дистанційно, то варто відтермінувати його проведення до завершення епідеміологічної ситуації.
Разом з тим, Міністерство освіти і науки України в короткому відео надало більш детальне роз'яснення щодо «фіксації» освітнього процесу та ведення класних журналів під час карантину :
− журнали можна буде заповнити після завершення карантину;
− заповнення журналів відбуватиметься за індивідуальним графіком закладу освіти;
− дати та зміст уроків потрібно записувати у класні журнали відповідно до календарно-тематичного планування згідно з розкладом;
− під час заповнення журналу можна використовувати примітки та замітки із власних записів та електронних журналів, які були зроблені вчителем у довільній формі під час карантину ;
− на підставі потокових оцінок та контрольних робіт виставляються тематичні. Якщо контрольні роботи проводились у формі тестувань, відповідно те саме фіксується і у змісті (контрольне тестування);
− семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного оцінювання, здійсненого під час іншого семестру;
− річне оцінювання проводитися за результатами семестрових оцінок;
− журнал обліку замін не заповнюється.
ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ-ПРЕДМІТНИКАМ
Навчальний матеріал із предметів, який учні мають опрацювати самостійно в умовах віддаленого навчання, об'ємний за обсягом і нерідко складний для опрацювання в домашніх умовах. Зважаючи на це, кожен учитель має спільно з учнями та їх батьками виробити підходи до навчання, контролю та оцінювання результатів навчальної діяльності учнів в умовах карантину.
Найперше слід пояснити ученикам правила, за якими буде організовано навчання: скільки зайняти буде проведено протягом тижня, про яку годину, в якому режимі працюватимете, куди і як слід відправляти завдання та в які терміни тощо. Інструкції повинні бути конкретними, діти мають розуміти, що в них є чітка дата, до якої треба виконати завдання та надіслати вчителю.
Педагог має повідомити учнів, що основним засобом навчання буде підручник, та домовитись, у якому форматі буде з ними працювати. Також учні можуть скористатися переглядом онлайн-уроків, адже телевізор є майже у всіх. Це потрібно, щоб упевнитися, чи кожен ученик буде приєднаний до навчання та отримає якісні освітні послуги.
Важливо правильно ставити дітям завдання. Віраз «опрацювати параграф» для дитини може нічого не означати. Вимоги мають бути чіткими та зрозумілими учащимся, а завдання конкретними та однозначними, наприклад: прочитати параграф і сформулювати питання для розуміння прочитаного, коротко переказати зміст, скласти план теми/твору, подати матеріал у формі таблиці/схеми, дати листовий відповідь на питання тощо.
Потрібно не тільки давати навчальний матеріал учням для опрацювання, а й дбати про об'єктивність результатів, що не менш важливо. Для цього доцільно збільшувати питому вагу завдань творчого та проблемного характеру , які спонукатимуть учнів міркувати, а не пригадувати й відтворювати знання.
Співпрацю з учнями треба організувати таким чином, щоб не тільки зацікавити, а й бути впевненим у розумінні та свідомому засвоєнні матеріалу. Для цього підійде формат «поставте запитання вчителю» . Якщо учень працює самостійно і йому щось незрозуміло, він пише про це вчителю.
В умовах дистанційного навчання різко зростає питома вага самостійної роботи учнів, що призводить до їх швидкої втомлюваності і, відповідно, погіршення результатів навчання. Завдання вчителя – полегшити опрацювання матеріалу шляхом порад, акцентувати увагу на головному, надавати перевагу усним видам роботи і – головне – зменшити обсяг та кількість завдань.
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
Журнал передбачає фіксацію у ньому факту проведення уроку, видів контролю, домашніх завдань та результативності навчальних досягнень учнів.
Що стосується фіксації факту проведення уроку в умовах дистанційного навчання, то він здійснюється відповідно до календарно-тематичного планування вчителя та розкладу уроків. Якщо розклад не змінився, то записи в журналі не повинні відрізнятися від тих, що були при очному навчанні.
Вчителям, які працюють за старими Типовими освітніми програми для 3-4 -х класів , варто користуватися для записів у журналі наказом Міністерства освіти і науки України № 412 від 08.04.2015 загальноосвітніх навчальних закладів », який ще не втратив чинності.
Вчителям, які працюють у новій українській школі, та вчителям пілотних класів для записів у журналі варто додатково користуватися також наказамиМіністерства освіти і науки України № 362 від 07.12.2018 « Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу 21 від 09.01.2020 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України №1362 від 07.12.2018».
Щодо фіксації досягнень учнів, то вона здійснюється відповідно до заметок вчителя, які були зроблені в процесі навчання з використанням технологій дистанційного навчання.
У 3–4-х класах бали переносяться до журналу з власних записів та електронних журналів педагога.
Рекомендуємо виставляти тематичні оцінки на підставі контрольних робіт. Оскільки педагоги проводили контрольні роботи у формі тестувань, діагностичних робіт, відповідно цей вид контролю фіксується в журналі.
Оцінювання навчальних досягнень учнів Нової української школи (1, 2 класи та 3 пілотні класи) здійснюється вербально, тому бали в журналі відсутні.
Підсумкове оцінювання здійснюється з урахуванням результатів оцінювання у першому семестрі, січні-березні 2020 року та результатів навчання з використанням дистанційних технологій у період карантинних обмежень. Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень ученика/учениці, фіксується у свідоцтві досягнень.
У 1 класі домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі. У 2 класі домашнє завдання є необов'язковим, у графі «Завдання додому» можуть бути пошуково-дослідницькі та творчі завдання.
У 3–4 класах домашні завдання, у разі їх надання, обов'язково фіксуються у класному журналі. У відповідній графі коротко записуються зміст (сторінки підручника, номери завдань тощо) та/або спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв'язати тощо). Допускається запис домашнього завдання (назва тексту тощо) на мові навчального предмета (іноземної, національної меншини).
На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі.
Річна оцінка виставляється з урахуванням результатів оцінювання за І та ІІ семестри та відображається в журналі.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 463 від 30.04.2020 «Про звільнення від проходження Державної підсумкової атестації учнів, які завершують отримання початкової та базової загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році» учнів 4-х класів необхідно звільнити від ДПА, а в журналі після річної оцінки у графі «ДПА» зробити запис «звільнень(а)».
Оскільки журнали будуть заповнюватися після закінчення карантину за певним графіком, встановленим адміністрацією закладу освіти, рекомендуємо не поспішати, обговорити із заступником директора проблемні моменти і лише після цього приступати до заповнення журналу.
ДОСЛІДІ ТА ЕКСПЕРИМЕНТІ
у початковій школі
ТЕМА «СОНЦЕ»
- Мета: показати рух сонця небом.
Матеріал: Вертикальний предмет (стовп, дерево), мел.
Умови проведення досвіду: літо, сонячний день.
Хід досвіду: Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами (будинки, дерева тощо) та накреслити мелою тінь від кожного з них. Повторити опівдні та ввечері. - Мета: показати залежність між висотою стояння сонця та кількістю його тепла.
Матеріал: фонарик.
Умови : затемнене приміщення.
Хід досвіду: Спрямувати світло фонарика на руку дитини під певним углом, потримати 20-30 секунд, потім спрямувати світло вертикально до руки. 3апитати дитину, коли було тепліше. - Мета: та сама.
Матеріал : природні об'єкти; металеві предмети, розміщені на подвір'ї.
Умови: весна, літо, рання осінь, сонячна днина.
Хід досвіду: Визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та відчути на ощупь температуру води, піску, різних предметів уранці, опівдні та ввечері. З'ясувати залежність між висотою стояння сонця (проміння йде збоку чи прямо – як у ліхтарика) та кількістю його тепла.
ТЕМА «ПОВІТРЯ»
- Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.
Умови: звичайне приміщення.
Хід досвіду: Склавши трубочкою губи, з силою втягти повітря. Повітряний потік "звучить" і відчувається на губах.
Увімкнути вентилятор і дати дітям відчути рух повітря.
Опустити сухий камінь у склянку з водою. На поверхні з'являтимуться бульбашки, наповнені повітрям.
Перекинути порожню склянку догори дном, та, тримаючи її дуже рівно, поволі занурити у воду. Попадає ли до склянки вода? Чому не потрапляє?
Підмухати на паперовий човен. Чому він рухається?
Зважити на вагах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому? - Мета: навчити розрізняти якісний стан повітря.
Умови: весняна або літня днина.
Хід досвіду:
Звернути увагу дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозрачне. Запропонувати відчути, чим воно пахне.
Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.
Висновок: чистий повітря прозорий, має приємний запах або не має жодного запаху. Забруднене повітря не прозрачне, може мати неприємний запах. Дихати бажано чистим повітрям. - Мета: продемонструвати потребу у повітрі людей, тварин.
Хід досліду: Запропонувати дітям на коротку годину затулити носа та рота рукою, а потім глибоко вдихнути повітря та відчути, як це приємно. Покласти руки на груди і відчути, як вони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час спостереження за кішкою, кролем.
ТЕМА «ВОДА»
- Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).
Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки із чистою та забрудненою водою (вкинути грудочку землі).
Умови: звичайне приміщення за будь-який час року. Розглядати з
дітьми
три однакові склянки з водою. Запитати: однакова вода в них? (Так, ззовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на ощупь. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.
Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозрачна, не має ні запаху, ні кольору. - Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.
Матеріал: спиртівка, сірники, прозрачна колба з водою, невелика покришка з будь-якої посудини.
Умови: звичайне приміщення, обов'язкове дотримання правил безпеки. Незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння
. Потримати покришку над колбою та розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою та за поступовим зменшенням кількості води у колбі.
Висновок: вода від нагрівання перетворюється на дрібні крапельки (пару) і піднімається нагору. - Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням та випаровування її.
Матеріал: плоскі миски з водою.
Умови: літо, сонячна днина. Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну – на сонці,
іншу – біля затінку. Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір. - Мета: продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого в рідину і навпаки.
Матеріал: прозора склянка, лід.
Умови: зима, морозяна днина. Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку і занести до приміщення
. Коли розтане, знову винести на холод.
Висновок: у холоді вода перетворюється на лід, а в теплі знову стає водою. Лід, сніг – це різні стани води. - Мета: показати властивості снігу.
Матеріал: дві невеликі металеві чи пластмасові банки з покришками, наповнені водою однакової температури.
Умови: зима, морозна днина. Виставити одну банку
з водою на відкритій місцевості, а другу присипати снігом. За годину порівняти воду в обох банках.
Висновок: сніг зберігає тепло. - Мета: ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; вчити визначати і називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою/брудною, холодною/теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлювати найпростіші зв'язки та взаємозалежності у стані речовини, спостережливість та допитливість. У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті, сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові, безсистемні. Під час спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводжуватиме свій розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки та властивості, які доступні для сприймання, розуміння та засвоєння дітьми цього віку.1. Чиста – брудна – кольорова вода. Для порівняння доцільно використати воду з-під водопровідного крана та дощову, налив її у прозрачну посудину. У
склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору набула вода? Провести аналогічний досвід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води. - 2. Холодна – тепла вода. Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, у яку її налито; пробуючи на смак – воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори – воду різної температури для миття рук та обличчя, прання лялькового одягу. За наявності відповідних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання та виконання вправ на мілководді річки, біля басейну. У середній групі спонукати одночасно до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою. Одну частину води нагріти у посудині, другу – залишити на столі без змін, третю – винести на холод
. Від чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять самостійно. - 3. Розливається – ллється – капає.
Хід досліду: Шляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігрів з водою та піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета – розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, полівальниця, глечик) та кількома – з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя). Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести у дощову погоду спостереження, як капає вода з крыши та з предметів на майданчику, із забору. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює зростанню дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі і слідкувати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливу тоненькі цівки; у помірний дощ – краплі). - 4. Вода прозрачна. Для підведення дітей до висновку про прозорість води необхідно використати нескладний досвід: занурити у воду кілька різних предметів.
Ход досвіду: Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода – без смаку. Опустити у склянку ложечку цукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, яку поклали сахар, а яку – сіль? Від чого залежить смак води? Дітям 5-го року життя допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші – тонути. Цю роботу можна поєднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучих речовин. - Хід досліду: У прозрачну посудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрібні камінці, по 2-3 предмети однакової форми та об'єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії) , вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі – розчиняються, змінюючи за6арвлення води? Знання властивостей спостережуваних об'єктів закріпити з дітьми у малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять. Для підсилення інтересу та стимулювання пізнавальної діяльності переглянути в іншій молодшій групі 3-6 кадрів діафільму «Вода служити людям», у середній групі – діафільм «Дівчинка і фонтан».
ТЕМА «ГРУНТ»
- Мета: навчити дітей розрізняти вологу та суху землю.
Матеріал: добре увлажнена і суха земля.
Умови: літо – подвір'я, зима – куточок природи.
Хід досліду: Запропонувати дітям взяти до рук дві горсти землі – мокрої та сухої – і стиснути кулаки.
Висновок: волога земля м'яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду. Суха земля тверда, при здавлюванні розсипається. - Мета: показати властивість піску пропускати воду, а глині – утримувати її.
Матеріал: три банки - одна з піском, друга з глиною, третя - з водою.
Хід досліду: Налити у банки з піском та глиною однакову кількість води і спостерігати, як вона просочується.
Висновок: пісок пропускає воду, а глина ні.
ТЕМА «ЯВИЩА ПРИРОДИ»
- Мета: продемонструвати утворення веселки.
Матеріал: шланг для поливання, тригранна скляна призма.
Умови: літо, сонячна днина.
Хід досвіду: Спрямувати високо вгору дрібні розсіяні струмені води. Сонячне проміння, проходячи крізь краплі води, утворює веселку. Таке саме явище можна побачити біля фонтану. На шляху сонячних променів, спрямованих біля вікна, поставити тригранну скляну призму. На протилежній стіні з'явиться смугаста "зебра". - Мета: продемонструвати утворення грому та молнии.
Матеріал: два тверді камінці.
Умови: затемнене приміщення.
Хід досвіду: Потерти камінці один про одного – трохи потріскування і з'являтися іскра. Це є у спрощеному вигляді грім та молния. Таке саме явище можна спостерігати під час розчісування волосся гребінцем.
ТЕМА «РОСЛИНІ»
- Мета: показати значення води для зростання рослин.
Матеріал: дві прозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини.
Хід досвіду: Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з луковицями в банках.
Висновок: для зростання рослин потрібна вода. - Мета: продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.
Матеріал: дві однакові гілки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою.
Умови: місяці лютий, березень.
Хід досліду: Поставити одну вазу з гілочкою у кімнаті, другу – у прохолодному місці (між рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зі станом дерев на подвір'ї.
ТЕМА «ТВОРИН»
- Мета: визначити кількість корму, необхідного для акваріумних риб.
Матеріал: акваріум з рибками, корм, плаваюча річниця, ложечка-мірка.
Хід досліду: Зранку насипати корму в річницю, відміряючи його міркою. Оглянути її за 15 хвилин. Якщо корму залишилося багато або його не залишилося зовсім, повторити досвід наступного дня. Кількість корму вважати достатнім, коли його в годівничці залишитися небагато. Досвід повторювати два-три рази на рік. - Мета: з'ясувати дію органів чуття тварин.
Матеріал: різні види корму (в залежності від того, яка тварина задіяна в досліді).
Розклад перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м'ясом, печивом, морквою. Наглядати, до якого з них вона підійде. Пошепки покликати тварину. Наглядати за її діями.
ТЕМА «Я І ПРИРОДА»
- Мета: продемонструвати значення зору та функцій очей.
Матеріал: два ряди стільців (або інших предметів).
Хід досвіду:
- Запропонувати дітям щільно затулити очі ладонями та спробувати пройти між двома рядами стільців. Чи легко це зробити? Потім пройти з розплющеними очима. Чи є різниця?
- Піднести розрізану луковицю до очей. Що відбувається із ними? Висновок: крапельки лукового соку подразнюють слизову очей. Захищаючи око, повік швидко кліпають, а сльози очищають очі. Так очі захищаються від зовнішнього впливу.
- Запропонувати дітям поважно розглянути очі дитини, яка сидить напроти. Зненацька легенько плеснути в ладони перед її очима. Що вона зробила одразу? (Заплющила очі). Висновок: наш організм також знає, що найперше слід берегти очі. Адже саме завдяки зору ми дізнаємось про світ навколо нас.
- Запропонувати на хвильку затулити очі руками. Розплющивши, розглянути в зеркало розмір зіниці. Потім протягом хвилини подивитись біля вікна (сонячної дні) чи глянути на яскраве світло. За яких умов зіниці зменшуються (стискаються), а за яких збільшуються (розширюються)?
ТЕМА «ПІСОК»
Мета: розширити та погли6ити уявлення дітей про пісок – сипкий, вологий – з влажного піску можна ліпити, пісок стає влажним, якщо його полити, після дощу, вранці від роси; розвивати допитливість, 6ажання пізнавати взаємозалежності у стані промов під час їх взаємодії. Ще задовго до того, як дітей цілеспрямовано ознайомлювати зі властивостями піску, вони пізнають їх самостійно (або під керівництвом педагога) у другій групі раннього віку та у першій молодшій під час ігор з піском на груповій площадці чи у груповій кімнаті. Однак ці уявлення мають стихійний, неусвідомлений характер. У процесі спостережень в іншій молодшій та середній групах пояснення властивостей піску супроводжуватиметься діями вихователя та дітей, спрямованими на перехід піску з одного стану в інший. Нагляд варто проводити за різної погоди під час прогулянки дітей на свіжому повітрі.
- Хід досвіду: Кожній дитині запропонувати взяти трішки сухого піску, покласти на ладони та розтерти. Чому розтирається пісок? 3 чого він складається? Якого розміру окромі піщинки? Якого кольору? Чи скріплюються вони у грудку?
- Хід досвіду: Взяти трішки сухого піску і з висоти піднятої руки висипати його на дощечку для ліплення. Що сталося з піском? Чому? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці? Сухий пісок – сипкий.
- Хід досліду: Кожен насипає гірку піску на дощечку і змочує водою. Пісок ліпитись? Чому? А глина? Висновки діти ро6лять самостійно. Для закріплення та погли6лення знань дітей необхідно використовувати кадри діафільму «Про глину і пісок».
ТЕМА «СНІГ»
Мета: вчити дітей розрізняти і називати ознаки снігу (білий, холодний, може 6ти пухким, розсипчастим, у разі перенесення біля приміщення сніг перетворюється на чисту або 6рудну воду, а вода надворі – на лід); розвивати здатність встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виховувати спостережливість. Діти іншої молодшої групи вже знають деякі властивості снігу. Розширити та конкретизувати їх слід завдяки залученню дітей до нескладних дослідів з перетворення снігу на рідину різної чистоти та прозорості залежно від загрязнення снігу. Формуючи уявлення про властивості снігу за різної температури повітря, доцільно показати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг, праці чи дослідів тощо.
- 1. Білий – холодний. Для усвідомлення дітьми того, що «білий» не завжди означає «чистий», слід провести досвід про перетворення снігу на воду.
Сніг взяти з кількох місць на ділянці дитячого садка. Уточнення кольору снігу провести через порівняння за кольором відомих дітям предметів (лист паперу, біла фарба, речі дитячого одягу, посуд тощо). Висновок діти роблять самостійно. - Для ствердження того , що сніг холодний, дітям рекомендують винести в посудині воду різної температури і поставити в сніг. Спостерігаючи за змінами снігу навколо посудини (від тепла сніг тане і перетворюється на воду) та температурою води в посудині (за коротку годину вода охладжується від холодного снігу), діти роблять висновок про цю властивість снігу. Для закріплення знань провести такі експерименти: у снігопад наглядати за поведінкою сніжинок на теплій долоні, одязі дітей, спорудах на ділянці дитячого садка. Як змінюються сніжинки? Чому? У снігопад підставити обличчя назустріч сніжинкам. Що відбувається зі шкірою? Подихати на сніжинки – що змінилося? Чому? Занурити у сніг на ділянці зварене та обстежене дітьми куряче яйце (одне або кілька). Як змінити його температуру? Чому? Що трапилося зі снігом навколо яйця? Чому?
- 2. Пухкий – розсипчастий (згідно із програмою середньої групи). Цю властивість снігу діти бачать під час активної трудової діяльності – виготовлення фігур зі снігу та під час ходьби на лижах.
Хід досвіду: 3 пухкого снігу доцільно порекомендувати дітям зліпити снігову бабу, фортецю, колобок, сніжки, казковий міст. При цьому особливу увагу слід звернути на закріплення попередньої властивості. З'ясувати, чому пухким снігом не можна ходити на лижах; вслухатись у звуки, під час наступання на нього. До усвідомлення властивості – сніг розсипчастий – дітей підводять під час ходьби на лижах, через порівняння звуку від наступання на сніг – рипити, бо ламаються замерзлі на сильному морозі сніжинки; через спроби ліпити – не ліпитися, бо сухий від морозу; через занурення у нього важких предметів – тонути біля снігу. Закінчити спостереження доцільно загадуванням загадок, переглядом діафільму «Про сніжки».
ТЕМА «ЛІД»
Мета: продовжувати розширювати знання про деякі властивості води (від замерзання вона перетворюється на лід; він холодний, слизкий; від нагрівання перетворюється на воду); розвивати спостережливість, допитливість. Нагляд бажано проводити в різну погоду, а також обрати такі місця на спорудах на території дитячого садка, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень про лід необхідно залити каток, наповнити посуд водою і досягти утворення льоду в різних формах і різного кольору.
- Твердий – слизкий.
Хід досвіду: Цю властивість демонструє педагог, пропонуючи дітям ковзати льодяними доріжками за допомогою дорослого. Tвердість перевіряємо, обстежуючи льодяну бурульку або кульку на ощупь, ударяючи по них будь-яким предметом. Падаючи з висоти, бурулька розбивається на дрібні кристалики, занурюється в пухкий сніг. - 2. Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, перетворюється на воду.
Хід досвіду: Засвоєнню цього ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору – колір води визначає колір льоду; різної форми – форма посудини визначає форму води, льоду; У разі перенесення до приміщення лід від нагрівання стає водою; при відлизі льодяні бурульки танути під сонячним промінням.
www.childbooks.blox.ua – веб-сайт „Книги для дітей”
www.abetka.ukrlife.org – веб-сайт для дітей „Весела азбука”
www.abetka-logopedka.org – веб-сайт „Світ дитини”
www.kazka.in.ua – веб-сайт „Українська казка”
www.ae-lib.org.ua/_lit_child.htm – веб-сайт „Дитяча література”
www.levko.info – дитячий сайт „Левко”
www.mysl.lviv.ua – веб-сайт „Країна міркувань”
www.slovogray.narod.ru – літературний сайт Ігоря Січовика
www.dytjachi-virshi.org.ua – авторський сайт „Віршики пана Назара
http://chytanka.com.ua/ веб-проект "Читанка" - це дитяча публічна онлайн-бібліотека. У бібліотеці зібрані ті книги, які давно не перевидаються.
Немає коментарів:
Дописати коментар